У Любомлі відкрили оновлену стелу “Герої не вмирають”

29 Серпень 2018
 Серпень 29, 2018

Реконструйовану стелу “Герої не вмирають» у центрі Любомля відкрили 28 серпня. До речі, саме сьогодні православні та греко-католики відзначають одне з найбільших церковних свят – Успіння Пресвятої Богородиці.

У цей день на міській площі зібралися сотні місцевих жителів. Спільно із представниками влади, духовенства, на знак вшанування пам’яті загиблих Героїв України, вони поклали квіти до стели.

Взяли участь в урочистостях і депутат Верховної Ради Ігор Гузь із помічниками, представник ініціативної групи Фонду Ігоря Палиці “Тільки разом” Назарій Недбайло, голова Любомльської райдержадміністрації Олександр Устименко і Любомльської райради Микола Сушик та міський голова – Роман Ющук.

Нагадаємо, донедавна на стелі були розміщені фотографії загиблих учасників АТО Любомльського району. З часом від погодних умов вони зіпсувалися. І тому бетонна конструкція потребувала якісної захисної покрівлі.

Голова любомльської громадської організації ветеранів та учасників АТО “Миротворець” Олександр Лисенко звернувся до народного депутата Ігоря Гузя, – інформує прес-служба народного обранця.

Він підтримав звернення і за сприяння Фонд Ігоря Палиці “Тільки разом” вдалося конструкцію покрити водостійкою фарбою, перекрити її дах, а всі обличчя бійців тепер викарбувані на мармурових дошках з короткою біографією про кожного з героїв.

“Українці і суспільство зрозуміють владу тільки тоді, коли вона (ця чи наступна) навчиться шанувати Героїв. Ці шанування повинні бути, завжди. Вони повинні бути у церкві. Вони повинні бути на вулиці. Без сумніву, кожен, хто пройшов пекло цієї війни, повинен відчувати, що влада місцева чи обласна, на центральному рівні дбає про кожного ветерана, про вдів, про дітей загиблих Героїв, поранених, українського воїна. Наше завдання – зробити все можливе, незалежно від того, яка ситуація в країні, щоб бійці, які воювали та воюють, родини загиблих відчували, що ми про них дбаємо. І не просто пафосними словами, а діями”, – наголосив Ігор Гузь.

Відкриття оновленої пам’ятної стели збіглося з річницею трагедії, що відбулася чотири роки тому. Тоді, за період 24-29 серпня 2014 року, в Іловайську загинули сотні українських військовослужбовців, сотні поранено, і ще сотні осіб взяли в полон. До речі, дотепер невідомо достеменно остаточної кількості жертв російської агресії і немає покараних за цей злочин.

“Сьогодні не радісний привід зібрав нас на цій площі. Разом з тим, мені радісно бачити, що на цій площі – багатолюдно. Що сьогоднішній захід – нас об’єднує. Сьогодні – чергова річниця тяжкої дати в історії України та українського війська. Чотири роки тому сталася страшна Іловайська трагедія, що призвело до цієї трагедії розберуться історики, слідчі… До цих пір причини невідомі… Разом з тим, ми повинні пам’ятати тих людей, які не сховавшись за чиїсь спини, за чиїсь неправильні думки, не стали осторонь від будівництва нашої рідної незалежної держави. З цієї стели на нас дивлять очі справжні українці, які з першого дня загрози національної незалежності України, стали на її захист… Чим щільніші будуть наші ряди, тим швидше ми побачимо радісний день перемоги…”, – зазначив військовий комісар Любомльського об’єднаного районного військового комісаріату, підполковник Роман Гузь.

Він закликав усіх небайдужих допомагати родинам загиблих Героїв та завжди пам’ятати про них. Виховувати молоде покоління так, що Україну більше ніколи не спіткала така біда, яка сталася у 2014 році.

“Мій син не був любомльським жителем. Але останні п’ять років тут він здобував професію, тут працював, знайшов друзів. Звідси пішов на війну. Пішов на Майдан. Потім був Іловайськ, з Іловайська — в Піски, далі – Світлодарська дуга, яка і забрала у нас його.

Вчора я дзвонила до його друга Стаса: ” Як у вас справи?”. І він сказав: “Та все спокійно”. Я зрозуміла, що це слова кожного солдата. Вони так заспокоюють своїх матерів, друзів, дружин, щоб вони не хвилювалися. Але я знаю, що кожному хлопцеві, які там, і тим, які відслужили, потрібна наша підтримка: і моральна, і фізична, і матеріальна. Не забуваймо про них. Низький уклін цим хлопцям”, – зі сльозами на очах виступила мама загиблого бійця Сергія МокренкаЛюбов Миколаївна.

Сергій Мокренко – із Шацька. 28 лютого 2017 року він віддав своє життя за Україну, в 23 роки, в бою на Світлодарській дузі в районі селища Луганське Бахмутського району Донецької області. Воював у “Правому секторі” та “Азові”, виходив з Іловайського котла. Неодноразоаво був поранений. Сергій служив у складі 54-ї окремої механізованої бригади.

Сергій Мокренко нагороджений медаллю “За жертовність і любов до України”, орденом “За мужність” ІІІ-го ступеня, орденом “За мужність” ІІ-го ступеня (посмертно ).

У жовтні, торік, у Любомлі відкрили меморіальну пам’ятну дошку полеглому бійцеві АТО Сергію Мокренку.

Представники духовенства відправили панахиду та спільно з громадою хвилиною мовчання вшанували полеглих воїнів у протистоянні ворогу на сході України.

Народний депутат подякував всім, хто долучився до реконструкції стели, та вручив подяки двом активним жителям Любомля, які допомогли в цій роботі – Ігорю Царуку та Сергію Кукурудзі.

Під час заходу місцевий творчий колектив “Любава” співав патріотичних пісень, пісень народжених в окопах, пісень про українських бійців.